Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Бобошко Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Чуркіна І. Є. Роль місцевих бюджетів у зміцненні фінансової незалежності регіонів [Електронний ресурс] / І. Є. Чуркіна, Л. І. Бобошко // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2014. - № 5-6. - С. 141-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/uazt_2014_5-6_16 | ||
| 2. | 
Бобошко Л. І. Транспортний податок в Україні: стан та перспективи [Електронний ресурс] / Л. І. Бобошко // Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України. - 2017. - № 1. - С. 25-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnudps_2017_1_4 | ||
| 3. | 
Панфілова Г. Л. Аналіз динаміки змін економічної доступності протипухлинних препаратів, що використовуються у хіміотерапії лімфогранулематозу у дорослих [Електронний ресурс] / Г. Л. Панфілова, М. Р. Матущак, О. В. Цурікова, І. А. Сокуренко, Л. Г. Бобошко // Соціальна фармація в охороні здоров’я. - 2020. - Т. 6, № 4. - С. 3–13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sphhc_2020_6_4_3 Мета роботи - аналіз змін показників економічної доступності протипухлинних препаратів (ППП), що використовуються у лікуванні лімфогранулематозу в Україні. Досліджено індивідуальні (ІІ) та групові (ГІ) індекси середніх роздрібних цін, коефіцієнти адекватності платоспроможності та економічної доступності ППП за різними рівнями АТС-класифікаційної системи (КС); використано історичний, аналітико-порівняльний, системний, логічний, гіпотетико-дедуктивний та інші методи наукового аналізу та пошуку. За результатами аналізу значень і змін показників ІІ та ГІ цін на ППП установлено збільшення розміру середніх роздрібних цін у вересні 2020 р. у порівнянні з аналогічним періодом 2019 р. Трійку груп-лідерів за показниками зростання ГІ цін у 2020 р. складали L01B - Антиметаболіти, L01D - Цитотоксичні антибіотики та споріднені препарати та L02A - Гормони та споріднені речовини. За даними 2019 р., до зазначеної групи препаратів увійшли ліки з груп L02A - Гормони та споріднені речовини, L01X - Інші антинеопластичні засоби, L02B - Антагоністи гормонів та аналогічні засоби. Доведено, що у 2020 р. найменше зросли ціни за препаратами, які належать до груп L02B - Антагоністи гормонів і споріднені речовини, а у 2019 р. - L01C - Алкалоїди рослинного походження та інші препарати рослинного походження. Встановлено факт зниження економічної доступності ППП у 2020 р. у порівнянні з показниками, які ми спостерігалися у 2019 р. Так, наприклад, середнє значення показників C | ||
| 4. |
Матущак М. Р. Результати аналізу лікарських призначень та структури споживання препаратів хворими на лімфогранулематоз в Україні [Електронний ресурс] / М. Р. Матущак, Г. Л. Панфілова, Л. В. Терещенко, О. В. Цурікова, Л. Г. Бобошко // Соціальна фармація в охороні здоров’я. - 2021. - Т. 7, № 1. - С. 24-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sphhc_2021_7_1_6 Мета роботи - аналіз лікарських призначень і структури споживання препаратів хворими на лімфогранулематоз в Україні. Матеріали та методи: дані медичних (455) карток хворих на лімфогранулематоз; історичний, аналітико-порівняльний, системний, логічний, гіпотетико-дедуктивний, графічний методи наукового пошуку, а також клініко-економічний аналіз як один із складових оцінки технологій охорони здоров'я. Встановлено, що хворі перебували в стаціонарі у середньому протягом 32 ліжко-днів, де отримали 16 835 призначень. На одного хворого припадало 37 призначень. Лідерами за кількістю призначень були препарати з груп: L - Антинеопластичні та імуномодулювальні засоби; B - Засоби, що впливають на систему крові та гемопоез; A - Засоби, що впливають на травну систему та метаболізм. На вказані групи ліків припадало понад половину лікарських призначень - 9247 (54,93 %). У структурі призначень домінували препарати у вигляді розчинів або порошків для їх виготовлення - 10 569 (62,78 % від усіх призначень). За другим рівнем АТС-класифікації перші 3 позиції за кількістю призначень зайняли препарати, які використовуються у хіміотерапії та для усунення симптомів загострення хронічних патологій, із таких груп: L01 - Антинеопластичні засоби - 2154 призначення (12,80 %); B05 - Кровозамінники та перфузійні розчини - 2012 (11,95 %); C01 - Препарати для лікування захворювань серця - 1681 (9,99 %). Призначення протипухлинних препаратів коливались у широкому діапазоні значень, а саме від 31 (L01C D01 - паклітаксел) до 289 (L01DB01 - доксорубіцин). Найчастіше застосовувалися препарати з груп L01DB01 - доксорубіцину, AA01 - циклофосфаміду та L01СB01 - етопозиду. Доведено, що хворим на лімфогранулематоз було призначено десь 8,3 препаратів протипухлинної дії. Загальний показник споживання ліків дорівнював 23 440,30 тис. грн або 822,58 тис. дол. США, що у перерахунку на одного хворого становило 51 517,14 грн або 1807,86 доларів США. Доведено, що на ефективну хіміотерапію та підтримку життєдіяльності організму хворого було витрачено 38 797,60 грн або 1361,50 дол. США, що у 8,21 і 17,1 разу більше, ніж мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум, за даними Держбюджету України на 2020 р. Доведено, що лікарські призначення та структура споживання хворими на лімфогранулематоз препаратів відображають характер проведеної терапії, а саме: необхідність проведення інтенсивних курсів хіміотерапії, поліморбідність хворих, а також тяжкість перебігу патологічної процесу. Враховуючи високу вартість лікування, питання підвищення рівня його доступності потребує системного вирішення за різними напрямками. | ||
| 5. |
Єфремова В. В. Дослідження епідеміології ВІЛ та СНІД як важлива складова у розробці напрямів раціонального використання обмежених ресурсів охорони здоров’я та фармацевтичного забезпечення населення в Україні [Електронний ресурс] / В. В. Єфремова, Г. Л. Панфілова, О. Є. Оксенюк, І. А. Сокуренко, О. В. Цурікова, Л. Г. Бобошко // Соціальна фармація в охороні здоров’я. - 2021. - Т. 7, № 2. - С. 61-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sphhc_2021_7_2_10 Мета роботи - дослідження показників, що характеризують епідеміологічний профіль населення України за ВІЛ та СНІД у динаміці років. Дані Центру громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України; загальнотеоретичні (історичний, аналітико-порівняльний, системний, логічний та ін.) і прикладні (епідеміологічні, математико-статистичні та ін.) методи. Установлено, що упродовж 2015 - 2019 рр. спостерігалося зростання показників інфікування населення ВІЛ як статевим, так і парентеральним шляхом (окрім даних 2017 р.). У 2019 р. кількість випадків інфікування людей статевим шляхом, порівняно з даними 2015 р., зросла на 27,1 %, а парентеральним - на 31,4 %. Позитивною є тенденція до планомірного зниження кількості дітей, які були народжені від ВІЛ-інфікованих матерів протягом всього періоду спостереження. У 2019 р., порівняно з даними 2015 р., спостерігається збільшення кількості ВІЛ-інфікованих дорослих осіб на 3,1 %, а кількість хворих на СНІД, навпаки, зменшилася на 11,3 %. Важливим є факт зниження у 2019 р., порівняно з даними 2015 р., кількість ВІЛ-позитивних дітей до 18 років на 27,3 %, а дітей до 14 р. - на 27,6 %. Негативним є збільшення кількості випадків летальності від СНІД серед дорослих з асоційованими патологіями у 2015 - 2018 рр. Серед дітей до 18 років у 2019 р. спостерігалось збільшення кількості летальних випадків на 18,0 %. За даними аналізу структури ВІЛ інфікованих за віком установлено планомірне зростання питомої ваги (%) дорослих осіб (від 81,0 % - 2015 р. до 86,6 % - 2019 р.). Крім цього, спостерігається збільшення кількості хворих дорослих, що припадають на одну ВІЛ-позитивну дитину до 18 років (2015 р. - 4,27 дорослих хворих, у 2016 р. - 4,98, у 2017 р. - 4,91, 2018 р. - 5,39, 2019 р. - 6,68). Висновки: наявність позитивних тенденцій у розвитку епідеміологічного профілю населення України з ВІЛ та СНІД у майбутньому потребує не лише фінансової підтримки з боку держави та суспільства, а й розробки та упровадження відповідних соціальних і просвітницьких проєктів, що спрямовані на запобігання подальшому розповсюдженню зазначеної інфекції в популяції. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |